Як оскаржити заповіт?

Законодавство України передбачає два види недійсності заповіту: визнання його нікчемним або оскаржуваним. Розглянемо кожен з варіантів зокрема.

Нікчемний заповіт

Заповіт визнають нікчемним у двох випадках:

• складений особою, яка не мала на це права (недієздатною, обмежено дієздатною, малолітньою, неповнолітньою, представником від імені заповідача);
• складений з порушенням вимог щодо форми та посвідчення (без підпису, без зазначення місця та дати, не посвідчений нотаріально, укладений усно).

Нікчемний заповіт не потрібно оскаржувати в суді. Він є недійсним згідно з чинним законодавством.

Оскаржуваний заповіт

Недійсність оскаржуваного заповіту потрібно довести у суді. Оскарження заповіту можливе, якщо доведено наступне:

• заповіт складено у момент, коли особа не усвідомлювала значення своїх дій;
• заповіт складено під дією фізичного або психічного тиску.

Суд приймає рішення виходячи з сукупності доказів. Одним з вагомих доказів може бути висновок посмертної судово-психіатричної експертизи або висновок почеркознавчої експертизи.   Ще один шлях оскарження заповіту ― визнання спадкоємців недостойними. Це особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи можливих спадкоємців, вчинили замах на життя, перешкоджали спадкодавцеві з внесенням змін до заповіту.   Якщо заповіт визнано недійсним, то в юридичну силу вступає попередній заповіт. За його відсутності спадкування відбувається на загальних підставах.