image

Реклама і закон: що повинні знати і рекламіст, і підприємець

Давно відомо, що будь-яка реклама — це двигун торгівлі. Не будь-яка! Погана реклама — не двигун, а гальма. Креативна концепція, приваблива та зрозуміла пропозиція — це далеко не всі вимоги, яким повинна відповідати реклама: перш за все, розробник ідеї та виробник контенту повинні переконатися, чи відповідає вона вимогам законодавства. Інакше рекламодавець може отримати збитки у вигляді штрафу чи, наприклад, вилучення тиражу з носієм рекламного повідомлення тощо. І замість очікуваного прибутку бізнесмен отримає збитки.

 

«Дуже часто працівники рекламної сфери, зокрема, менеджери, креативні директори, дизайнери через брак досвіду та знань на етапі розробки рекламної ідеї не можуть визначити, чи їхні концепція, текст, макет відповідають вимогам українського законодавства», — розповідає Микола Гуменюк, адвокат юридичної компанії «Асмунд».

Микола Гуменюк, адвокат юридичної компанії «Асмунд»

Закон України забороняє у рекламі:

  • поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на територію України яких заборонені (наркотичні, психотропні речовини тощо);
  • використовувати дискримінаційні твердження щодо походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних поглядів, мовних ознак, роду і характеру занять, місця проживання, а також такі, що дискредитують товари конкурентів;
  • подавати інформацію чи закликати до дій, що можуть спричинити певні правопорушення або ж завдати шкоди здоров’ю / життю людей, довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;
  • використовувати засоби й технології, що впливають на підсвідомість споживачів реклами;
  • наводити дискримінаційні твердження щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром;
  • використовувати чи імітувати зображення Державної символіки (Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України), зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування;
  • рекламувати товари, що підлягають обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності дозволу, ліцензії (у випадку відсутності такого сертифіката, дозволу чи ліцензії);
  • використовувати зображення фізичної особи чи її імені без письмової згоди цієї особи;
  • імітувати чи копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів;
  • рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів;
  • розповсюджувати рекламу, що містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності;
  • розповсюджувати рекламу про спорудження об'єктів у сфері житлового будівництва, за наявності певних умов;
  • розповсюджувати рекламу послуг ворожіння.

  Зверніть увагу, під час замовлення, виготовлення та розповсюдження рекламних матеріалів потрібно пам’ятати, що:  

  • реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру повинна містити інформацію про строки та місце проведення цих заходів та вказувати інформаційне джерело, з якого можна отримати повну інформацію; якщо ж у рекламній кампанії відбулися будь-які зміни (умови, місце та строки тощо) інформація про такі зміни має подаватися у тому самому порядку, в якому вона була розповсюджена;
  • реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення акції, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни товару;
  • розміщення реклами та/або рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ;
  • інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, яка розміщується чи розповсюджується на території України, зазначається виключно у гривнях.

  Водночас потрібно мати на увазі, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, НЕ ВВАЖАЄТЬСЯ РЕКЛАМОЮ (наприклад, холодильники з ознаками певного брендованого стилю виробника соків, напоїв тощо).   Розповсюджувачам реклами потрібно бути обережними, оскільки вони не можуть рекламувати види діяльності або товари, якщо їх виробництво чи реалізація, що рекламуються, вимагають наявності дозволу або ліцензії та якщо у відповідних реєстрах відсутня інформація про відповідні ліцензію, дозвіл, видані рекламодавцю (наприклад, приватні медичні клініки тощо).  

Відповідальність за порушення рекламного законодавства

Відповідальність за порушення законодавства несуть як рекламодавці (замовники виготовлення та розповсюдження реклами), так і безпосередні виробники рекламних матеріалів та її розповсюджувачі (суб’єкти, що доводять рекламу до споживача).   Згідно зі ст. 27 Закону України «Про рекламу», особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.  

У яких випадках наступають ці види відповідальності?

Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства про рекламу виникає у співробітника, працевлаштованого у рекламодавця, виробника, розповсюджувача реклами.   Цивільно-правова відповідальність виникає у випадку завдання збитків та/або порушення інших цивільних прав певних осіб внаслідок виготовлення та розповсюдження реклами та звернення такої особи до суду за захистом таких прав.   Попри вищевказану норму закону, законодавці в чинному Кримінальному кодексі України кримінальну відповідальність за порушення законодавства про рекламу не передбачили.  

За порушення Закону України «Про рекламу»:

  • виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб під час її виготовлення несуть відповідальність у вигляді штрафу розміром п'ятикратної вартості виготовлення цієї реклами;
  • розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами, несуть відповідальність у вигляді штрафу розміром п'ятикратної вартості розповсюдження реклами;
  • повторне порушення протягом року тягне за собою накладення штрафу в подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

  При цьому вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми податків, зборів, встановлених Податковим кодексом України.   Якщо неможливо встановити вартість реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами накладається штраф розміром до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн.   Слід пам’ятати, що за приховування чи подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, вартості її виготовлення та розповсюдження на рекламодавців, виробників реклами та її розповсюджувачів накладається штраф розміром 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн.   Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (крім тих випадків, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством із питань авторського права та суміжних прав) приймає Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та її територіальні органи.   Детальнішу інформацію про вимоги до реклами, зокрема джерела її розміщення та специфіку продукції/послуг, що рекламуються, розміщено в Законі України «Про рекламу».   Отже, якщо не впевнені чи рекламний контент відповідає вимогам законодавства, краще ще раз звернутися до положень закону, ніж потім вирішувати юридичні наслідки.   Джерело: Рівненський інформаційний портал ОГО

Рівненський інформаційний портал ОГО